При підготовці даного матеріалу були використані світлини громадського діяча, журналіста, фотографа Михайла Городецького та Наталки Позняк з Українського інституту національної пам`яті.
9 вересня 2019 року Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український інститут національної пам’яті, Світова федерація українських лемківських об’єднань, ГО «Київське товариство «Лем Київ» провели круглий стіл "Вигнані з Батьківщини: відновлення національної пам’яті про злочин тотального виселення українців-автохтонів з історичних земель до 75 річниці початку насильного виселення українців Закерзоння."
З вітальним словом звернулися діячі: голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В`ятрович, голова Світової федерація українських лемківських об’єднань Ярослава Галик, доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іван Патриляк.
Круглий стіл розпочався з доповіді «Документи радянських і польських спецслужб як джерело дослідження переселень 1944-1946 років» доктора історичних наук, професора, головного наукового співробітника відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України Юрія Шаповала, який наголосив, що ще «до підписання офіційної угоди служби активно готувалися до депортації – це підтверджується документами».
Олег Калакура – доктор політичних наук, старший науковий співробітник відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України у доповіді «Тоталітарне «вирішення» польсько-українських взаємин» наголосив, що 800 тисяч поляків виїхали з України, а 123 тис. українських родин (700 тис) покинули Польщу. Внаслідок «обміну» Україна та Польща втратили 1,5млн. населення, але українці опинилися у вкрай важких побутових умовах.
Доктор історичний наук, професор, завідувач кафедрою історії світового українства Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Сергійчук виступав з доповіддю «Виривали з корінням, але українська душа не вмерла…»
Кандидат історичних наук, доцент кафедри нової і новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка О.Купчик виступив з доповіддю «Депортація 1944-1947 рр. у спогадах лемків – мешканців містечка Козова Тернопільської області».
Доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іван Патриляк у своїй доповіді «Угода від 9 вересня 1944 року: історичний контекст появи документа» дуже детально описав етапи підписання угоди між невизнаними польським урядом та урядом УРСР, а також шляхи впровадження «добровільної евакуації». Угода 09.09.1944 року була вершиною складних ігор в стосунках українсько-польських меншин в тій чи іншій країні. Депортація – це акт геноциду проти українського населення.
https://www.lemky.org.ua/index.php/kalendar/khronologiya/2019/341-kruglij-stil-vignani-z-batkivshchini-vidnovlennya-natsionalnoji-pam-yati-pro-zlochin-totalnogo-viselennya-ukrajintsiv-avtokhtoniv-z-istorichnikh-zemel#sigProId2731825888
Кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту дослідження Голодомору Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» Байкєнич Дмитро проаналізував проблему «Депортація українців із Польщі в 1944-1946 рр. Бескидських трикутник».
Світлана Даценко, кандидат історичних наук, завідувачка відділом Національного музею історії України в Другій світовій війні. Доповідь «Вирване коріння. До питання переселення українців з Польщі: музейний аспект теми».
Кандидат історичних наук, журналіст часопису «Локальна історія», історик-публіцист Роман Кабачій у статті «Відродження інтересу до Закерзоння у третього покоління від виселення в УРСР» детально проаналізував діяльність товариств, які працюють над відродженням історичної пам’яті як у Польщі, так і в Україні.
Олександр Даниленко, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України у доповіді «Радянська політика щодо українців Польщі у 1920-1930-і рр.» розповів про відносини між Радянської України і Польщею у 20-30 рр.
Разом науковці прийшли до такої резолюції:


Також в галереї КНУ ім. Т.Шевченка за ініціативи Українського інституту національної пам`яті та Світової федерації українських лемківських об`єднань відбулася мобільна фотовиставка "Вирвані з коренем. Етнічний злочин проти українців Польщі." До 75-их роковин початку депортації (в цифрах, схемах, документах, фотографіях, текстових витягах тощо).
https://www.lemky.org.ua/index.php/kalendar/khronologiya/2019/341-kruglij-stil-vignani-z-batkivshchini-vidnovlennya-natsionalnoji-pam-yati-pro-zlochin-totalnogo-viselennya-ukrajintsiv-avtokhtoniv-z-istorichnikh-zemel#sigProIde5d5bd061c








